понеділок, 8 січня 2024 р.
пʼятницю, 22 вересня 2023 р.
пʼятницю, 24 вересня 2021 р.
Текст до уроку читання
Я зніматимуся в кіно!
У нашому дворі всі мріяли про кіно. Ми захоплено дивилися фільми й гадали:
як у них потрапляють діти? Сусідка, котра працювала в театрі вахтеркою, якось
сказала, що режисе́ри* часом самі бігають вулицями і вишукують дітей для своїх фільмів.
Я блукала нашим маленьким містом, де великою чередою бродили безпритульні
режисери, і очікувала на запитання: «Дівчинко, хочеш зніматися в кіно?».
Я знала, що відповім не одразу. Я маю подивитися на режисера чарівним поглядом!
Головне – не квапитись. Удома перед люстерком я тренувала цей погляд:
заплющувала очі й рахувала: «Один, два, три...» – і тільки на «п’ять» повільно
підіймала повіки та округлювала очі до неймовірних розмірів. Якщо я погляну
саме так, режисер одразу зрозуміє, що перед ним – талановита актриса, яка вміє
тримати паузу!
– Дівчинко... – раптом почула я над своєю головою.
«Ось воно – почалося! Режисер! Нарешті... – промайнула думка. – Отже,
не забути про чарівний погляд! Один, два...»
Я не квапилася підіймати голову. Ще, ще мить, і він збагне, кого зустрів на
своєму режисерському шляху!
– Дівчинко! – знову покликав голос.
Яку ж роль мені запропонують? – міркувала я, не підводячи очей і
рахуючи: три, чотири... Мої щоки палали, дихання майже зупинилося, серце
калатало.
– Дівчинко, – голос посуворішав. – Ти що, спиш на ходу?! Як пройти до
овочевого магазину?!!
– Що ви причепилися до дитини? – почула я інший
голос. – Бачите, в неї щось з очима. Бідолашна дитина!
Я зрозуміла, що то був не режисер...
Ірен
Роздобудько
